###Карпати - Іллічівець 1:0. Грати треба головою ###

Львів. Стадіон "Україна" - 10900 глядачів

"Карпати" - "Іллічівець" 1:0

Гол: Фещук 40 (п.)

"Карпати": Романенко, Федорів, Петрівський, Мілошевіч, Пшеничних, Худоб'як, Годвін, Ощипко, Кожанов (Голодюк 80), Кобін (Ткачук 61), Фещук (Зеньов 85)

"Іллічівець": Шуховцев, Камдем-Камдем, Оберемко, Воробей (Ксьонз 69), Ярошенко (Кривошеєнко 77), Полянський, Нефедов, Ситник, Чучман, Беганський (Іващенко 46), Кірильчик

Попередження: Оберемко 64, Чучман 84

Про принциповість цього матчу зайвий раз говорити не варто. Олександр Іщенко, який двічі очолював «Карпати», привіз до Львова дуже пристойну команду. Фізично сильні футболісти з залізною дисципліною тренера намагалися здобути ще одну перемогу у протистоянні з львівськими командами. Єдину наразі перемогу «Іллічівець» здобув у матчі проти ФК «Львів». У «Карпат» перемог не було взагалі і перед четвертим туром команда Олега Кононова пленталася в кінці таблиці.

Якщо розглядати гру вцілому, можна сказати, що вона була блідою. Перевага гостей відчувалася, але їхні атаки були доволі простими, хоча небезпечними. Натомість «Карпати» запропонували цікаві комбінації, але їх було менше, за прагматичні натиски маріупольців. Взагалі, гості радше діяли за схемою «отримав – прийняв – пробив». Десь цей механізм був виправданий, зважаючи на недостатню зіграність центральних захисників «Карпат» і прилаштування до нової тактики. Правда, реальної гри в три нападники, побачити так і не вдалося. За цілу гру господарі нанесли по воротах Шуховцева лише три удари (стільки ж разів м’ячі, після ударів карпатівців, оминали володіння голкіпера «Іллічівця»). Попереду в «Карпат» «маячив» один Фещук. Інші теоретичні нападники, а ними в цій грі були Кобін та Кожанов, за задумом Олега Кононова, повинні були відпрацьовувати в обороні. За порушення правил, чи то установки – заміна, що й трапилося з Василем Кобіном.

Схема Олександра Іщенка була такою ж простою, як і атаки його команди: 4-4-2. Як уже велося вище, незамисловаті атаки були довлі ефективними – «Іллічівець» завдав по воротах Романенка ударів вдвічі більше, аніж господарів, тобто рівно шість. Інша справа, що толку з цих ударів було мало. Бо для перемоги «Карпатам» знадобився всього лише один удар. А почалося усе з геніального проходу правого крайка «зелено-білих» Ігоря Худоб’яка. Весь захист «Іллічівця» кілька секунд незграбно розмахував ногами, намагаючись зняти з голови та інших частин тіла м’яча, яким так ефектно жонглював Худоб’як. Ноги не допомогли, а от рука екс-карпатівця Кірильчика, була у саму пору. Суддя Абдула впевнено показав на «точку». Маріупольці не заперечували контакт м’яча з рукою, але, мабуть, намагалися пояснити, що саме м’яч знайшов руку, а не навпаки. Але про марність подібних суперечок знали і гості і господарі – суддя свого рішення не змінює. Пенальті для «Карпат» випадає як велике свято, тож змарнувати таку нагоду було б, як мінімум, не професійно. Фещук свою справу зробив, на щастя, професійно – сильно і точно. Все ж, було б добре повернутися до початку тієї атаки. Худоб’як чи не вперше у матчі, а була це 40-а хвилина, взяв гру на себе і прохід його виявився як ефектним так і ефективним. Голова, що не кажіть…

Що могли запропонувати гості у відповідь? Насамперед, це масований тиск на ворота Романенка. Небезпека, як правило, йшла з флангів, де, зокрема, активно діяв Олександр Ситник. Саме він міг стати автором гольовї передачі, якби Ксензу трохи більше пощастило, а так лише спогади про дзвінкий удар м’яча об перекладину.

А взагалі, найкращу картину матчу можна намалювати за допомогою інших цифр: 19 і 16. Це кількість фолів у «Карпат» та «Іллічівця», відповідно. Більшість з них були зафіксовані арбітром у центрі поля – звичайна ситуація для матчів між середняками Прем’єр-ліги. А ще додаєте кілька мазків у вигляді Андрія Ткачука і Івана Мілошевіча з перемотаними головами. От і вийде картина боротьби двох команд під похмурим небом на зеленій траві, знайома кожному глядачу в Україні.

Олександр Іщенко, головний тренер "Іллічівця":

- Певний час ми мали ігрову перевагу. Однак виграє той, хто забиває, що й зробив з 11-метрової позначки Фещук. Навмисно зіграв рукою футболіст чи ні - не знаю, однак "рука" була, до судді я не апелюю. Наші ж момети мали втілитись у голи, однак трохи, мабуть, не пощастило. Тож вітаю "Карпати" з першою перемогою.

- Цей поєдинок для вас був особливо принциповим?

- У Прем"єр-лізі немає не принципових поєдинків. Так, дійсно, хотілося зіграти якнайкраще, і команда справді непогано комбінувала. Десь певне задоволення є від самої гри. Але ж найкраще у футболі - результат на табло. Це наша третя поразка у 4-х турах, може з"явитися невпевненість у своїх силах, що у свою чергу може призвести до небажаних явищ. До того ж у нас попереду надзвичайно складний календар. Наступна гра з "Дніпром", потім поїздка до Харкова... Весело, але на то й існує Прем"єр-ліга, аби кожен гравець у кожному матчі демонстрував усе, на що здатен.

- Як змінились "Карпати" з того часу, коли ви очолювали цю команду?

- Некоректно з мого боку порівнювати нинішні "Карпати" і "Карпати", які були при Іщенку. Це вирішувати фахівцям. В мене є своя думка, але я залишу її при собі.

- Інакше кажучи, хотіли би ви зараз працювати з "Карпатами"?

- Скажу так. Коли я очолював цю команду, було багато позитиву, насамперед я задоволений неповторною аурою навколо команди. З "Карпат" пішли Батіста, Сучков, Ковєль і, на жаль, про них не чути. Напевне, "Карпати" були саме їхньою командою. Мені особисто ті "Карпати" подобались. Зараз же бачимо значно молодших виконавців, "Карпати" справді наймолодша команда Прем"єр-ліги. Подобаються мені і нинішні "Карпати". Худоб"як, Кобін, Кополовець - це футболісти вже досить серйозного рівня.

Олег Кононов, головний тренер "Карпат":

- Сьогодні ми досягли першої перемоги, хоч і далась вона нам нелегко. Непросто було, особливо у першому таймі була присутня скованість, звідси й втрати м"яча, нервозність у відборі. Але навіть в негативному можна знайти позитивне - хлопці перебороли себе і вирівняли гру, що й призвело до перемоги.

- Чому був такий млявий початок гри у виконанні "Карпат"?

- Ми дуже хотіли перемогти, і це надмірне бажання призвело до певної скованості. Але давайте не будемо забувати про суперника - це доволі серйозна, жорстка, фізично підготовлена й організована команда з досвідченішими, аніж в "Карпат" гравцями.

- Поясніть перші дві заміни...

- З Кобіним я говорив не раз і наголошував: його позиція вимагає чіткої гри у відборі. Мабуть, ви помітили, що з його зони було чимало атак суперника. По-друге, Кобін чудово володіє м"ячем, може віддати передачу, забити гол, однак сьогодні в нього було дуже багато браку. Якщо ми говоримо нині про Кобіна як про гравця, який уособлює "Карпати", то йому ще треба дуже багато працювати над собою. Щодо Кожанова, його вже не вперше у другому таймі хапають корчі. Наразі він не витримує усі 90 хвилин матчу.

- "Карпатам" легше грати вдома, ніж на виїзді?

- Безперечно. Чудові вболівальники "Карпат", я закохався у них з першого погляду. Вони вимогливі, не вибачають розслабленості, байдужості. Вони чудово розуміють і знаються на футболі. Перед нами є величезна відповідальність - окрім результату демонструвати такий футбол, який подобатиметься вболівальникам - організований, агресивний, атакувальний. Наразі ми лише до цього йдемо.

- Кілька хвилин у першому таймі вболівальники свистіли...

- Це футбол. Я б теж свистів. Інколи з трибун гравцям потрібно дати зрозуміти, що ми такий футбол терпіти не будемо. Тож я цілком на стороні вболівальників. Водночас маю віддати належне й гравцям - вони стараються, і сьогодні вони здобули важливі три очки.